8 вересня 2026 року російський безпілотник упав на соняшникове поле на околиці села в Ришканському районі Молдови і вибухнув приблизно за 160 км від міжнародного аеропорту Кишинева. На місці падіння зафіксували значну вирву, а молдовська поліція виявила уламки з двигуном і характеристиками, подібними до дронів типу Герань. Внаслідок падіння виникли чотири пожежі, ніхто не постраждав. Експерти продовжують дослідження для встановлення типу і маси вибухової частини БпЛА.
Які наслідки мало падіння дрона для авіації
У другій половині дня молдовська влада закрила повітряний простір країни, щоб убезпечити літаки, які на той момент перебували в небі. Як повідомив речник уряду Молдови Думітру Чорічі, через обмеження затримали три рейси, зокрема літак президента України Володимира Зеленського, що прямував до Норвегії на похорон короля Гаральда V. Після скасування обмежень літак Зеленського вилетів із запізненням. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив телеканалу NRK, що літак Зеленського ледь не зіткнувся з дроном під час зльоту з Молдови; натомість джерела NV в Офісі президента стверджують, що літак не перебував одночасно в повітрі з дроном — ці версії не узгоджуються.
Маршрут дрона і залучення союзників
Безпілотник увійшов у повітряний простір Молдови, перетнувши кордон із Румунією — країною-членом НАТО. Над кількома повітами на північному сході Румунії рух дрона відстежували, для контролю траєкторії підняли два винищувачі F-18 Повітряних сил Іспанії, після чого безпілотник знову увійшов у повітряний простір Молдови. Посол Молдови у США Владислав Кульмінський припустив, що дрон міг навмисно залетіти під час перебування літака Зеленського в аеропорту Кишинева, однак заявив, що говорити про цілеспрямовану атаку на президента наразі зарано.
Залишити відповідь