13 жовтня 2026 року Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила дані, згідно з якими Росія розглядає пряме воєнне протистояння з Європою як один зі сценаріїв воєнних конфліктів на горизонті до 2045 року. Шість із цих сценаріїв стосуються Північної Європи, окремо опрацьовуються плани щодо Польщі та країн Балтії.
Фінансове підґрунтя гібридного тиску
Головна мета Росії на європейському напрямі — підірвати підтримку України, зберігаючи для себе мінімально можливий рівень ризику. Для цього Москва використовує гібридну війну: диверсії, кібератаки, операції впливу, дезінформацію, шпигунство та «випадкові» прольоти дронів. У Європі перебувають майже чотириста співробітників російських спецслужб, чия діяльність дає змогу систематично перевіряти межі допустимого, намагаючись діяти нижче порогу колективної відповіді НАТО.
Чому сценарії стосуються саме Балтії
Один із розглядуваних сценаріїв передбачає контрольовану регіональну кризу на східному фланзі НАТО. За російськими оцінками, країни Балтії є однією з найбільш вразливих ланок європейської безпеки. Мета такого сценарію — не перемогти НАТО у військовому сенсі, а продемонструвати його нібито неспроможність оперативно реагувати та колективно захищати своїх членів, що посилить тиск на економіки союзників і підірва єдність санкційної політики.
Загальна картина довгострокового протистояння
За даними ECFR, серед головних недружніх країн росіяни називають Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії. Водночас 61% опитаних росіян вважає, що настав час для переговорів, а 59% — що в разі їх невдачі варто посилити агресивні дії. У розвідці наголошують: російська загроза для Європи вийшла за межі можливого прямого нападу Москви, а український та європейський напрями є взаємопов’язаними.
Залишити відповідь