Financial Times опублікував матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) названо різновидом тарифного захисту європейських виробників, попри позиціонування ЄС цього інструмента як кліматичного. З 1 січня 2026 року CBAM у повному обсязі застосовується до української продукції, тож додаткові витрати для вітчизняних експортерів стали фактично неминучими.
Економічний механізм і його ціна
CBAM передбачає, що імпортери сталі, алюмінію та низки інших товарів мають купувати сертифікати за вбудовані в продукцію викиди CO₂. Вартість сертифікатів прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і становить близько 80 євро за тонну CO₂. Це підвищує кінцеву вартість імпортної продукції та захищає європейських виробників, які вже сплачують за викиди в межах системи торгівлі квотами ЄС.
Чому це важливо саме зараз
Україна не мала можливості проводити екологічну модернізацію в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ударів по енергетиці й промисловості. Автор матеріалу FT — посол США при ЄС — порівнює CBAM з американськими митами на сталь та алюміній і вважає, що обидва інструменти мають спільну мету: підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників. Він наголошує, що розширення переліку товарів під CBAM суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів і нетарифних бар’єрів, і цитує: «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву».
Залишити відповідь