14 жовтня 2026 року постійний представник Туреччини при НАТО посол Басат Озтюрк під час саміту Туреччина — ЄС у Брюсселі заявив, що Туреччина веде переговори з Україною та Росією про тимчасове часткове припинення вогню в Чорному морі. За словами дипломата, мета зусиль — запобігти ударам по торговельних суднах, які перевозять цивільні вантажі, оскільки судна стають цілями обох сторін.
Цифри та спроможності Туреччини
Озтюрк повідомив, що Туреччина цілодобово спостерігає за ситуацією в регіоні та забезпечує союзникам 70% розпізнаної картини морської й повітряної обстановки. Туреччина має найдовшу берегову лінію та найбільші військово-морські спроможності в Чорному морі й тісно співпрацює з Румунією і Болгарією. Через три дні після 24 лютого Анкара закрила протоки для кораблів сторін, що воюють, визначивши ситуацію як стан війни, та застосовує Конвенцію Монтре для підтримки максимально можливої стабільності.
Ризики для ринків та українські ініціативи
Озтюрк попередив, що удари по суднах у Чорному морі можуть спричинити кризи в постачанні енергоносіїв, продовольства та добрив. Він нагадав про Чорноморську зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини, яка запобігла продовольчій кризі у світі. 7 жовтня речник МЗС Георгій Тихий повідомив про п’ять варіантів перемир’я з Росією, що розробляються спільно з іншими країнами: повне припинення вогню (Україна погодилася у 2025 році в Саудівській Аравії), два варіанти безпеки в Чорному морі від Туреччини й Єгипту, продовольчий напрямок від Індії та енергетичне перемир’я, обговорене під час контактів Володимира Зеленського з Дональдом Трампом.
Залишити відповідь